Тетяна Обоянська, практичний психолог комунального закладу дошкільної освіти (ясел-садка) комбінованого типу № 7 «Червона шапочка» Рубіжанської міської ради Луганської області
Надання психосоціальної допомоги дітям, які постраждали внаслідок військових дій в Україні, є одним із першочергових завдань сучасної психологічної служби системи освіти. Діти можуть зазнавати значних ускладнень соціального й психоемоційного характеру, пов’язаних зі стресовою ситуацією, зміною середовища проживання та звичного кола спілкування, які спричинені критичними обставинами. Практики надання психологічної допомоги дітям, постраждалим унаслідок складних життєвих обставин, розвиваються достатньо динамічно, з’являються нові оригінальні ідеї, теорії, які заслуговують на увагу практиків та науковців.
Метод експресивної роботи з піском (Expressive Sandwork) успішно впроваджується в освітніх закладах, громадських і приватних установах у різних країнах, тож сьогодні може також бути використаним у роботі з дітьми.
Діти є свідками процесів, що відбуваються в суспільстві. Війна, що охопила країну, безпосередньо впливає на батьків, особливо на виконання ними батьківських функцій, що, вочевидь, позначається на дітях. У такий період у людини може знижуватися або порушуватися здатність любити, працювати й насолоджуватися життям, під тиском складних життєвих обставин не спрацьовують звичайні механізми ефективного протистояння проблемам.
У дитинстві багато хто переживає травматичні ситуації. На дитину впливають події, у яких вона навіть не брала участі. Діти можуть відчувати власну незахищеність та безпорадність у світі, який їм не зовсім зрозумілий. Наслідки цього впливу можуть проявлятися як страх, тривожність, нічні кошмари, регресивна поведінка, соматичні розлади або прояви агресії. Ці реакції залежать від низки чинників: віку дитини, характеру, ступеня важкості та рівня близькості до дитини травматичної події, а також якості підтримки, яку дитина отримує від членів родини, друзів та оточення.
Працівники психологічної служби в питаннях превентивних заходів мають знайти нові підходи до взаємодії з дітьми та їхніми батьками, що перебувають у складних життєвих ситуаціях. У цьому питанні можуть допомогти різні профілактичні програми навчання дітей нових форм адекватного реагування на переживання та поведінкових проявів дитини, виховання стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно й відповідально будувати своє життя. Методи, призначені для проведення різних видів занять з дітьми, постійно врізноманітнюються. Для ефективного розв’язання нагальних проблем дитини практичні психологи випробовують інноваційні технології.
Expressive Sandwork – це транскультурний невербальний метод терапевтичної допомоги для ситуацій, коли індивідуальна психотерапія недоступна. Його використовують психологи, які пройшли підготовку сертифікованих тренерів Міжнародної асоціації Expressive Sandwork (International Association for Expressive Sandwork) та отримують наставництво від більш досвідчених колег-супервізорів протягом усього терміну впровадження методу.
| Expressive Sandwork ґрунтується на теоретичних розробках К. Г. Юнга та є адаптацією «Техніки Світу» (World Technique) Маргарет Ловенфельд і пісочної терапії Дори Калфф. Пісочна терапія ґрунтується на концепції, згідно з якою кожний предмет зовнішнього світу викликає будь-який символ у глибині несвідомого. Гра з піском дає дитині можливість позбавитися від психологічних травм за допомогою перенесення в площину пісочниці фантазій і формування відчуття зв’язку й контролю над своїми внутрішніми мотивами. Карл Густав Юнг уважав, що фігурки й замки з піску, створені спонтанно є «…символами, за допомогою яких з нами говорить наше підсвідоме, показуючи розуму можливість самозцілення». Він казав, що душа природно рухається до зцілення та цільності. Це прагнення до цільності стає в процесі піскової терапії все більш зрозумілим, оскільки несвідомий стан переходить у свідомість. Піскова терапія схожа на мрію, коли у свідомість приходить те, чого людина не бачить у дійсності. У 30-х роках минулого століття послідовниця Карла Юнга Дора Калфф увела в психотерапевтичний словник новий термін – sandplay (пісочні ігри), а в психотерапії з’явився новий напрям – пісочна терапія. Автор цього методу вважає головним принципом, покладеним в основу роботи, «створення вільного й захищеного простору», у якому дитина може виражати та досліджувати власний світ, перетворюючи свій досвід і свої переживання, часто незрозумілі та тривожні, у видимі та відчутні образи. Саме в пісочниці людина може скористатися нагодою розширити коло можливих варіантів рішень і творчо обрати вихід з тієї чи іншої ситуації. Метод Expressive Sandwork розробив юнгіанський аналітик з Італії Єва Паттіс Зоя. Понад 15 років цей метод використовується в різних країнах світу. Використовувати метод можна в роботі з дітьми, які переживають стрес і напругу, зазнали травматичного досвіду, мають труднощі в спілкуванні й навчанні, переживають складні емоційні стани. |
Ідеться про використання пісочниці, різних матеріалів та персонажів, які дозволяють вивести внутрішні душевні переживання назовні. Цей метод спеціально розроблений для надзвичайних ситуацій та тривалих утручань у вразливих громадах.
Мета методу – допомогти дітям і дорослим активізувати процес психологічної саморегуляції, використовуючи власний творчий потенціал. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити появу символічних образів у дитини через емпатичний супровід з боку психолога (фасилітатора) і в такий спосіб розвинути потенційне творче саморегулювання.
| Міжнародна асоціація Expressive Sandwork рекомендує використовувати метод роботи з піском з такими категоріями дітей, як-от:
|
Цей метод є недирективним, ненасильницьким, невербальним, міжкультурним, ресурс-орієнтованим. У його основі – вільна символічна гра, що дозволяє працювати із широким спектром дитячих проблем і потреб. Дітям досить важко виражати власні переживання через недостатній розвиток вербального апарату, бідність уявлень або затримку розвитку, тому запропонована технологія може виявитися корисною.
Використання методу сприяє створенню постійного діалогу між свідомими та несвідомими аспектами психіки дитини, а це активізує процес оздоровлення та розвиток особистості. Мета такої терапії – не змінювати й переробляти дитину, не вчити її спеціальних поведінкових навичок, а дати можливість бути самою собою.
Перевага цього методу в роботі з дітьми дошкільного віку: за своєю сутністю він базується на провідній діяльності цього вікового періоду – грі. Цей терапевтичний метод може бути успішно застосований до групової роботи як з дорослими, так і з дітьми, він не має вікових меж. Психотерапевти використовують роботу з піском як одну з проєктивних методик.
Під час організації занять з використанням технології Expressive Sandwork ставились такі завдання: створювати для дитини атмосферу безпеки та відчуття дозволеності; розуміти й приймати світ дитини; підтримувати позитивний тонус і самопочуття; установлювати зворотний емоційний зв’язок шляхом розвитку різних емоцій тощо.
У проєктах з використанням методу Expressive Sandwork в Україні з дітьми працюють виключно волонтер
Експресивна робота з піском є терапевтичним методом для дітей віком від 5 до 15 років. Метод роботи з піском заснований на добровільних засадах та має високу економічну ефективність, стійкість та копійованість, завдяки чому можна навчити багато волонтерів та створити необхідні умови для подолання впливу травматичних подій.
Для цього методу характерне:
‑ використання піску, води, мініатюрних іграшок та предметів для створення образів у «вільному та захищеному просторі» терапевтичних відносин;
‑ колекція містить усі можливі об’єкти, які тільки трапляються в довкіллі;
‑ використовуються фігурки реальні та міфологічні, створені людиною і природою, привабливі й жахливі;
‑ набір фігурок і предметів відображає різні аспекти життя: люди, тварини, рослини, будинки та інші споруди, транспорт, меблі, продукти харчування, зброя, музичні інструменти, небесні тіла і явища, каміння, раковини, скрині та коштовності, символи різних релігій, боги й богині, міфічні й казкові персонажі, символи кохання, смерті й відродження, простору й часу, геометричні форми, архетипічні символи тощо. Чим більше фігурок, тим більше можливостей у дитини себе виразити.
Для експресивної роботи з піском використовують пісочниці, які мають чітко встановлені параметри – 50х70х8 см. Саме такий розмір є комфортним для сприйняття дитини. Дно та борти обладнання пофарбовані блакитним кольором, що має нагадувати море й небо. Пісок у пісочницях має бути зволоженим. Вологий пісок характеризується цікавими властивостями. На ньому можна малювати, йому можна надавати бажану форму. Маніпулюючи іграшками, дитина може показати, як вона ставиться до себе, до значущих дорослих, до довкілля. Кожна обрана фігурка уособлює персонаж, який може взаємодіяти з іншими героями. У всіх цих випадках дитина відчуває себе господарем та режисером власного маленького світу, що розміщується в пісочниці. Дитяча гра в цьому методі стає засобом комунікації.
Діти працюють у групах, але жодна дитина не заважає іншій, у власному «вільному та захищеному просторі» учасники використовують різноманітні фігурки-мініатюри й створюють в окремих особистих пісочницях уявні світи. Поряд з кожною дитиною постійно знаходиться дорослий (фасилітатор). Участь дітей є добровільною, батьки забезпечують участь дитини в кожній сесії й вчасне прибуття дитини на місце заняття згідно з розкладом.
Перед початком сесій дітям пояснюють деталі їхньої участі в проєкті. Починаючи з першої сесії, психолог пропонує дітям обрати пісочницю і, використовуючи різні фігурки / мініатюри, вільно створювати композиції / світи. Кожна дитина може грати у власній пісочниці, творити або грати з мініатюрами в тиші, маючи можливість повністю концентруватися на процесі. Мініатюрні фігурки, природні матеріали, можливість створення об’ємних композицій додають образу додаткових властивостей, відображають різні рівні психічного змісту, допомагають установити доступ до довербальних рівнів психіки. У процесі пісочної гри дитина має можливість виразити свої найглибші емоційні переживання, вона звільняється від страхів, так пережите не розвивається в психічну травму.
Гру з піском не можна інтерпретувати. Психолог повинен виконувати роль уважного глядача. Позиція психолога – це «активна присутність», а не керівництво процесом. Під час занять робляться записи й наприкінці сесії фотографуються роботи дитини. Отримані записи використовує психолог виключно з освітніми й дослідницькими цілями. Інформація, отримана від батьків та дітей і під час проєкту, зберігається конфіденційно.
Сесії Expressive Sandwork відбуваються протягом 12 тижнів по 45 хвилин щотижнево, в один і той самий день. Заняття проходять у кабінеті практичного психолога.
Пісочна терапія помилково вважається простою технікою. При всій простоті застосування методу він є глибинним і тонким інструментом та вимагає від психолога постійного професійного розвитку. Саме тому практичні психологи, які проводять такі заняття з дітьми, обов’язково мають відвідувати інтервізії (сесії взаємної підтримки) з колегами, які ведуть більш досвідчені психологи.
Використання цієї методики в роботі з дітьми сприяє створенню психоемоційного комфорту (зняттю напруги, зменшенню стомлюваності, розвитку позитивних емоцій, емпатії). Результат проєкту – 75-відсоткова позитивна динаміка на момент завершення кожної серії занять. Такі дані були отримані за результатами дослідження. Відсоток динаміки залежить від запиту та очікувань батьків, які здебільшого увагу звертають на бажану поведінку дитини вдома та в соціумі, а не на самопочуття.
Гра на піску з фігурками особливо важлива в роботі з дітьми, які не можуть виразити власні переживання, дітям із заниженою самооцінкою, підвищеною тривожністю та соромливістю, дітям з нестійкою увагою, з високим рівнем агресії. Гра позитивно впливає на емоційне самопочуття дітей і дорослих, вона слугує прекрасним засобом зцілення душі. І запит на нього в умовах війни в Україні залишається важливим.
Цей цікавий інноваційний метод здоров’язбережувальної технології стане ще одним внеском у скарбничку психосоціальної допомоги учасникам освітнього процесу й дозволить розкрити індивідуальність кожної дитини, розв’язати її психологічні проблеми, посилити ресурси відновлення особистості, стабілізувати емоційний стан, розвинути здатність усвідомити свої бажання і знаходити можливості їхньої реалізації.
ДЖЕРЕЛА
1. Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» : навчально-методичний посіб. Київ : НаУКМА, ГЛІФ Медіа, 2017. 208 с.
2. Пісочна терапія в роботі з дошкільниками / Упоряд. Л. А. Шик, Н. І. Дикань, О. М. Гладченко, Ю. М. Черкасова. Харків : Вид. група «Основа», 2012. 127 с.
3. Психосоціальна підтримка в кризовій ситуації : методичний посібник для педагогічних працівників / С. Богданов, О. Залеська. Київ : Пульсари, 2018. 76 с.
.png)