Наталія Столбун, методист кафедри управління освітою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Сєвєродонецьк)
Торгівля людьми – одна з найбільш актуальних проблем сучасності. Жертвами сучасних форм рабства в усьому світі щорічно стають мільйони людей. Масштаби цієї проблеми мають світове значення.
Торгівля людьми ‒ злочинна діяльність, яка надзвичайно активно прогресує та приносить щорічний дохід близько 150 мільярдів доларів США. За даними ЮНІСЕФ: щорічно понад 1,2 млн дітей стають жертвами торгівлі людьми. У жовтні 2020 р. Європейська Комісія опублікувала Третій звіт про прогрес у боротьбі з торгівлею людьми. Текст звіту та дослідження (англ.) https://europa.eu/!pw77j .
14 145 постраждалих від торгівлі людьми було зареєстровано в країнах ‒ членах Європейського Союзу у 2018‒2020 рр. З них:
- 72 % постраждалих – це жінки та дівчата. Жінки та дівчата становлять 92 % постраждалих від сексуальної експлуатації в ЄС;
- 60 % усіх зареєстрованих постраждали від торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, 15 % – від торгівлі людьми з метою трудової експлуатації в країнах ЄС;
- частка постраждалих – громадян ЄС становила 41 %;
- діти ‒ 22 % від зареєстрованої кількості постраждалих від торгівлі людьми;
- 74 % дітей, постраждалих від торгівлі людьми, є громадянами країн ЄС і в більшості випадків постраждали у своїх країнах. Більшість дітей (64 %) була продана для сексуальної експлуатації, 78 % постраждалих дітей – дівчата;
- дівчата становлять 69 % постраждалих від торгівлі людьми, які не є громадянами ЄС.
Щодо ситуації в Україні: ще до початку війни проблема торгівлі людьми була актуальною для держави:
- Україна перебувала на 49-му місці зі 167 країн світу в рейтингу поширеності сучасного рабства,
- лише за три роки майже 50 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, а найчастіше жертвами цього явища ставали жінки, яких відправляли за кордон для надання сексуальних послуг, і чоловіки, які потрапляли в трудове рабство.
За даними Міжнародної організації з міграції в Україні понад 260 000 українців потрапили в тенета торгівлі людьми з 1991 року. З них:
- 91 % постраждалих осіб, які звернулися до МОМ у 2021 році, зазнали трудової експлуатації;
- 75 % постраждалих осіб – чоловіки;
- 70 % мають професійно-технічну освіту, 20 % – вищу освіту;
- Польща стала основною країною призначення (39,9 %), друге місце – російська федерація (32,3 %), третє – Україна (27,8 %).
Війна в Україні внесла та вносить негативні зміни в життя людей.
Жінки та діти, які змушені зараз покинути Україну через військову агресію росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми. Утрата роботи й доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення призведуть до зростання ризиків.
Злочинний світ пристосовується до змін реальності. Полюючи на нові жертви, торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну внаслідок воєнного стану. На кінець травня 2022 р. з України виїхало 5 597 483 особи (за даними УВКБ ООН).
Більшість біженців, за даними урядів країн, вирушили до Польщі (понад 3,07 млн) та Румунії (понад 836,1 тисяч). Угорщина прихистила 534,8 тис. осіб, Молдова – понад 448,1 тис. осіб, Словаччина – 382 тис. осіб.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, протидії торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» за період січень ‒ березень 2022 р., отримала багато телефонних запитів, серед яких актуальними є:
20,4 % – консультації щодо працевлаштування за кордоном;
33,2 % – консультації щодо укладання / розірвання шлюбу з іноземцями;
18 % – запити, щодо зниклих за кордоном;
7,6 % – навчання за кордоном;
15,2 % – консультації щодо виїзду за кордон у зв’язку з війною в Україні;
13,8 % – запити, пов’язані з відповідальністю за злочин торгівлі людьми;
9,5 % – запити, що стосувалися емігрантів;
1,5 % – консультація з питань, пов’язаних зі статусом особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Безумовно, війна вплинула та впливає далі на ситуацію торгівлі людьми в Україні, вона стала тригером у ситуаціях:
- посилення проблеми торгівлі дітьми;
- збільшення вразливості людей, які перебувають у кризовому стані;
- випадків зникнення людей;
- примусового вивезення, відбирання документів;
- сексуальної експлуатації;
- часткової або повної втрати робочих місць;
- поширення фейкової інформації;
- турботи про власну безпеку в період стресового стану без здатності аналізувати інформацію
Під час війни загрози зростають:
- Масовий виїзд та розгубленість.
- Відсутність місця проживання на перший час за кордоном, чим користуються торговці людьми.
- Складнощі з ідентифікацією та виявлення торговців людьми під час масового переміщення людей.
- Зростання випадків роз’єднання сімей, поява дітей, які переміщуються без супроводу або зазнали роз’єднання з родичами.
Кримінальний кодекс України, ст. 49: «Торгівля людьми – кримінальний злочин, який відноситься до тяжких.
Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, караються позбавленням волі на строк від трьох до… п’ятнадцяти років;
Дії, вчинені щодо неповнолітнього, караються позбавленням волі на термынстрок від п’яти до дванадцяти років; щодо малолітнього – на строк від восьми до п’ятнадцяти років».
Під час війни в Україні люди перебувають в уразливому стані (примітка 2 ст. 49 Кримінального кодексу Україні). Маркерами цього стану можуть бути:
1. Нездатність особи (часткова або повна):
а) усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;
б) ухвалювати за своєю волею самостійні рішення;
в) чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям.
2. Збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.
Примітка 1 до статті 149 Кримінального Кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини») чітко прописує основні форми експлуатації постраждалих від торгівлі людьми:
- Усі форми сексуальної експлуатації.
- Використання в порнобізнесі.
- Примусова праця.
- Примусове надання послуг.
- Рабство або звичаї, подібні до рабства.
- Підневільний стан, боргова кабала.
- Вилучення органів.
- Проведення дослідів над людиною без її згоди.
- Усиновлення (удочеріння) з метою наживи.
- Примусова вагітність.
- Утягнення в злочинну діяльність.
- Використання у збройних конфліктах.
Випадки торгівлі людьми мають певний покроковий алгоритм ‒ три елементи торгівлі людьми ‒ ДІЯ+ЗАСОБИ ВПЛИВУ+МЕТА:
1. ДІЯ – вербування, переміщення, переховування, передача, одержання людини.
2. ЗАСОБИ ВПЛИВУ – обман, шахрайство, шантаж, використання вразливого стану, застосування чи погроза застосування насильства, використання службового стану або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.
3. МЕТА – експлуатація.
Згода жертви не береться до уваги під час використання будь-якого із засобів впливу.
Для визнання злочину стосовно дітей достатньою вважається комбінація: ДІЯ + МЕТА.
Діти є групою ризику. Особливо діти, які тікають від війни в Україні, наражаються на підвищений ризик торгівлі людьми та експлуатації і поза межами, і в самій країні. Торговці людьми часто прагнуть скористатися хаосом, що виникає через великомасштабні переміщенння населення. Оскільки з 24 лютого понад 1,5 мільйона дітей виїхали з України як біженці, а також багато дітей стали вимушеними переселенцями через насильство всередині країни, загроза, з якою вони стикаються, є реальною, і вона зростає.
Згідно з нещодавнім аналізом, який провели ЮНІСЕФ та Координаційна група агентств ООН із протидії торгівлі людьми (ICAT), 28 % виявлених жертв торгівлі людьми у всьому світі становлять діти, які змушені були залишити свої домівки, особливо беззахисні через розділення родин.
Понад 500 дітей без супроводу виявлено під час перетину кордону з України до Румунії з 24 лютого по 25 березня. Справжня кількість дітей, які покинули Україну без супроводу чи окремо від своїх опікунів, імовірно, набагато вища. Діти без опікунів – це особливо вразлива група для трафікінгу та експлуатації (ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/children-fleeing-war-ukraine-heightened-risk-trafficking-and-exploitation).
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, ухвалений резолюцією 54/263 Генеральної Асамблеї від 25 травня 2000 року чітко прописує, що «…торгівля дітьми означає будь-який акт або угоду, за допомогою яких дитина передається будь-якою особою або будь-якою групою осіб іншій особі або групі осіб за винагороду або будь-яке інше відшкодування». Ст. 2 зазначеного факультативного протокола зазначає, що «торгівля дітьми ‒ пропозиція, передача або отримання будь-якими засобами дитини з метою:
- сексуальної експлуатації дитини;
- передачі органів дитини за винагороду;
- використання дитини на примусових роботах;
- неправомірне відмінювання як посередництво до згоди на всиновлення дитини з порушенням застосованих міжнародно-правових актів, що стосуються всиновлення;
- пропозиції, отримання, передачу або надання дитини з метою дитячої проституції;
- виробництва, розподілу, розповсюдження, імпорту, експорту, пропозиції продажу або зберігання у вищезгаданих цілях дитячої порнографії».
Шляхами втягнення в ситуацію торгівлі людьми є:
– біженці, ВПО (під час пошуку житла, транспорту, роботи),
– працевлаштування,
– навчання,
– туристичні поїздки,
– укладання шлюбу,
– знайомство через інтернет,
– запрошення випадкових знайомих,
– усиновлення / удочеріння.
Групи ризику: внутрішньо переміщені особи, діти-біженці без супроводу, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, одинокі матері, діти, постраждалі від домашнього насильства, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, «діти вулиці» тощо.
Особливої уваги потребує так зване тимчасове працевлаштування дітей. Термін «дитяча праця» за визначенням Конвенції Міжнародної організації праці № 182 про найгірші форми дитячої праці застосовується до всіх осіб, віком до 18-ти років та означає:
– оплачувану чи неоплачувану роботу чи діяльність дитини, що в психологічному, фізичному, соціальному або моральному планах, пов’язана із небезпекою для дитини чи заподіянням їй будь-якої шкоди;
– працю, що позбавляє дітей можливості навчання в школі або змушує їх, окрім шкільних занять і домашніх обов’язків завантажувати себе додатковою роботою, що виконується в інших місцях;
– працю, що закріпачує дитину та відриває її від сім’ї;
– працю, виконання якої небезпечне та шкідливе для дитини й заборонене міжнародним і національним законодавством.
Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, недоторканість і безпека визначені найвищою соціальною цінністю. Одним з понять, визначених Законом України «Про повну загальну середню освіту» є безпечне освітнє середовище як сукупність умов у закладі освіти, що внеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних і будівельних норм і правил, а також психологічного насильства, приниження тощо.
Пріоритетом в освітній діяльності закладів освіти України щодо запобігання торгівлі людьми є підвищення загального рівня правової свідомості всіх учасників освітнього процесу, формування навичок безпечної поведінки під час подорожі, у новому місці перебування та вдома, виховання поваги до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від торгівлі людьми. Велике значення має проведення інформаційної кампанії:
- декади правової освіти;
- інформаційні стенди / куточки
- ведення вебсторінок на сайті закладу;
- взаємодія з правоохоронними структурами;
- аналіз кейсів;
- планування та проведення системної роботи в цьому напрямі;
- оприлюднення інформації про служби, до яких можна звернутися в зазначених випадках;
- підготовка та поширення інформаційного матеріалу серед учасників освітнього процесу;
- навчання користуванню чат-ботом «Залишайся в безпеці», у якому розміщена інформація щодо запобігання та протидії торгівлі людьми, контакти установ, які надають допомогу особам, постраждалим від торгівлі людьми, та багато додаткової корисної інформації, яка стане в пригоді під час воєнного стану.
Саме заклади освіти можуть стати тими майданчиками, які мають доносити глибину та проблемність цього явища, бути «інформаційним довідником» з питання попередження випадків торгівлі людьми.
.png)