• Додому
  • Блог
  • Технiки вiдновлення: гра як спосiб зняття психологiчного напруження

Технiки вiдновлення: гра як спосiб зняття психологiчного напруження

     Анна Лаптєва, заступниця директора з ВР середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Сєвєродонецька Луганської області, керівник методичного об’єднання заступників директорів із ВР та педагогів-організаторів Сєвєродонецької ТГ.

      «Як би ми не були “готові” до того, що зараз діється, неможливо нормально усвідомлювати те, що у 2022 році ми чуємо слово “війна”. Усі реакції, які виникали у вас, сьогодні вранці чи виникають зараз, абсолютно природні, та не варто відчувати за це провину».

     У сьогочасній ситуації надзвичайно важливо зберігати спокій, не панікувати та акумулювати свої сили для підтримки родини й країни. Це вкрай важко в обставинах, що склалися зараз.

     Занепокоєння, напади тривоги, стрес – відчуття, притаманні дітям так само, як і дорослим, й особливо під час війни. Зняти психологічне напруження і змусити дітей розслабитися допоможуть дихальні вправи й рухливі ігри, зокрема такі, що містять вірші, пісні, лічилки.

      Гра може «перемкнути» увагу дитини з того, що її турбує, на те, що вона може хоча б відносно контролювати. «Тихі» ігри допоможуть налагодити спілкування між учасниками та сприятимуть проживанню позитивних емоцій і реакцій. Ігри можна легко адаптувати до різної аудиторії, змінювати образи та теми.

     Такі «тихі» ігри спрямовані на:

  • формування образного мислення, розвиток усного мовлення, уміння виділяти істотні ознаки об’єктів;
  • зняття емоційного напруження та вміння працювати в команді;
  • контроль власних емоцій і структурування висловлювань;
  • формування позитивного настрою, запам’ятовування важливої інформації;
  • розвиток навичок усного та писемного мовлення;
  • формування символічного та критичного мислення.

     Малювання – одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес-малювання:

  • малюйте будиночок – на відчуття меж, на безпеку, майбутнє;
  • групові малюнки – відчуття спільності;
  • можна намалювати страхи й спалити малюнок (якщо ви у відносній безпеці вдома чи маєте змогу прогулятись у теплу погоду на вулиці);
  • можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном;
  • малюємо на кольоровому, на темному, на посуді й на тканині.

     «Тихі» ігри є універсальними. Їх можна пропонувати як дітям молодшого шкільного віку, так і підліткам, навіть дорослим. Змінюючи образи, теми для обговорення тощо, ви можете їх адаптувати до конкретної цільової аудиторії. У будь-якому разі важливим є емоційно забарвлене спілкування, яке буде сприяти виникненню позитивних емоцій. Грати можна, навіть не виходячи з приміщення.

«Спілкування мовою жестів»

     Спробуйте вигадати свою «сімейну» мову, у якій кожна буква – окремий жест. Розказуйте цікаві історії з життя, починаючи з окремих речень і закінчуючи невеликими оповіданнями. Історії повинні бути позитивними та викликати усмішку й сміх. Мінімальна доза «смішного» – 10 хвилин на день. Треба сміятися 13–16 разів на день. Гра спрямована на зняття емоційного напруження та формування символічного мислення.

«Правда чи ні?»

     Один з учасників гри описує якусь цікаву історію чи подію і намагається переконати партнера в тому, що він має рацію. Другий учасник активно включається в діалог та наводить свої аргументи, не роблячи пауз. Необхідно говорити одне з одним, дотримуватися своєї точки зору. Гра спрямована на формування вміння критично оцінювати інформацію, аналізувати її та перевіряти.

«Замість наліпок»

     Виріжте із цупкої старої непотрібної книжки або коробок з-під соків різні фігурки. Кожну фігурку підвісьте тоненькою смужкою скотчу до глянсової поверхні, наприклад, книжки. Завдання для дитини: «Відклей картинку кошеняти, піди в кухню і наклей кошеня на холодильник» тощо.

«Де ти?»

       Зав’яжіть дитині очі й водіть її квартирою. Зупиніться і запитайте дитину, де вона перебуває (у кухні, коридорі й т. ін.).

«Складаємо казку»

      Разом складіть казку. Ви починаєте говорити речення, дитина договорює останні слова: «Жив-був…», «Одного разу він пішов у…», «Раптом він побачив…» тощо.

«Запам’ятай!»

    З геометричних форм викладіть будь-яку композицію. Для початку вистачить квадрат-коло-квадрат. Дитина намагається викласти так само, як у вас. Поступово ускладнюйте гру: прикривайте зразок книгою, використовуйте більшу кількість фігур. Спробуйте викладати композиції з кольорових олівців, сірників, паличок для лічби у вигляді трикутника, прямокутника, хрестика, зірочки й т. ін.

«Логічні ланцюжки»

     Навчіть дитину викладати фігури, що чергуються: «Клади коло, квадрат, коло, квадрат, а тепер, що покладеш?».

«Вишивання»

     Закріпіть у п’яльцях марлю і покажіть, як можна вишивати на ній кольоровим шнурком. Можна взяти картон, утворити в ньому багато дірочок і пришивати шнурком картонні ґудзики.

«Ляльковий театр»

      Візьміть кілька м’яких іграшок і сховайтеся за кріслом або стільцем. Розіграйте для дитини виставу: іграшки знайомляться, разом грають і т. ін. Якщо дібрати героїв певної казки, можна інсценувати цю казку.

«Шкарпетка в шкарпетку»

     Нам знадобляться кілька шкарпеток. Беремо шкарпетку й розміщуємо її всередині іншої шкарпетки, потім на ці дві шкарпетки надягаємо наступну й т. ін.

«Ріжемо папірці»

      Ви тримаєте довгу вузьку смужку паперу, а дитина її ріже ножицями: розкриває ножиці двома руками, захоплює папірець і розрізає. Можна й рвати папірця. Маленькі шматочки складіть на блюдце й разом з дитиною подуйте. Кімнатою полетять «пушинки».

«Терези»

     Від дерев’яного конструктора вам знадобляться кубик і довгий брусок. Покладіть брусок на кубик – це «ваги». Кладіть на різні кінці «ваг» предмети й визначайте, який тяжче.

«Прогулянка квартирою»

     Походіть з дитиною кімнатою і пошукайте предмети певного кольору (синього, червоного й т. ін.) або, наприклад, більші предмети, або те, що виготовлене з дерева.

«Фанти»

     Складіть у пакет кілька речей (іграшку вашої дитини, татусеву шкарпетку, пенал старшого брата, мамину помаду, сукню ляльки й т. ін.). Ваш малюк або ви опускаєте руку в пакет, намацуєте будь-яку річ і придумує яке-небудь завдання (розповісти вірш, пострибати на одній ніжці й т. ін.). Потім річ дістаєте з мішка й визначаєте її власника, який і виконує доручення.

«Світи ліхтариком»

     Можна просто світити на стіни ліхтариком і ловити плями на стіні, а можна ускладнити завдання, запропонувавши дитині посвітити на картину, двері, стілець, вікно й т. ін.

«Місце щастя»

      Умови: намалюй місце, де ти насправді почуваєш себе щасливим, розкажи, що там є, хто там є, де це місце? Покажи, де це місце живе в твоєму тілі (голова, грудна клітина...). Доторкнувшись до цієї частини тіла, ти в будь-яку мить можеш опинитися в цьому місці, коли тобі захочеться. Спробуй, це працює просто фантастично й з дітьми молодшого віку, і з дорослими, бо саме зараз усі потребують повернення у свої так звані «місця сили». Це техніка, яка стабілізує, відновлює і трансформує, тобто творить дива з нашою втомленою психікою.

«Обов’язкова вправа»

     Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, зробіть «потягушки», потягніться вверх, до того ж запропонуйте дітям потягуватися. Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, загадайте про це саме зараз. Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус – саме так ми виходимо зі стану стресу. Якщо важко, ви перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, принаймні потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоби думати й швидко реагувати.

«Гримаси»

     Скорчте гримасу. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще намагайтеся видати дивний звук. Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися. У той момент, коли ми рухаємо очима чи залучаємо міміку, впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій. Ми охолоджуємо напруженість нашої симпатичної системи. Я впевнена, ця вправа дуже сподобається дітям!

«Кондиціонер перевантаженої нервової системи»

     Подуйте на великий палець руки. А тепер уявіть, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. Коли ми перебуваємо в стані стресу, перехоплює дихання. Щоби ввімкнути в роботу парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за заспокоєння та розслаблення, треба намагатися робити видихи частіше, ніж вдихи. Якщо біля вас є діти, які хвилюються, а у вас є мильні бульбашки, це прекрасно діє. Дмухати на свічки, кульки, мильні кульки, співати – усе допомагає.

«Очі в різні боки»

      Рухайте очима в різні боки: подивіться вверх, униз, прямо, а потім повільно праворуч до упору й затримайте погляд. Потім знову: уперед, ліворуч і затримайте в крайній точці. Тоді – знову прямо. Ця вправа залучатиме «блукаючий нерв», аби ми розслабилися. Дітям можна чимось шелестіти, щоби вони на це дивилися і переводили погляд.

«Корінець язика»

     Корінець язика пов’язаний із частиною нервової системи, яка також відповідає за заспокоєння. Висуньте язик у напрямку грудної клітини, а потім зробіть язикову гімнастику. Уявіть, що ваш язик прибирає стелю, потім – стіни й підлогу. А ще імітуйте полоскання горла.

«Я  океан»

      Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром з океан. Виростаєте величезними, як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високими та широкими по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами – сила вашого роду, країни, військових, знань. Відчуйте, який стан приходить. Буде класно, якщо картинку з океаном ви поставите собі на заставку.

     Уявіть: у вас зараз є вибір. Ви можете відчувати себе маленькими склянками води, чого від нас очікують вороги, а можемо відчувати себе величезним океаном, який може вмістити в себе всю тяжкість часу, з якою ми зіштовхнулися.

БАЛАНСУВАЛЬНІ ВПРАВИ

«Моє – не моє»

     Ми робимо вдих зі словами «моє», а потім видих, відштовхуючи дві руки, і кажемо: «Не моє». Спокій, сила, стабільність, безпека, радість, мир – моє. Не моє – будь-яке напруження.

«Дихання в човник»

     Коли маленькі діти бояться, то хапаються за живіт. У той момент, коли ви намагаєтеся повернути собі відчуття опори, кладіть руку на живіт. Друга рука – човником згорнута біля рота. Робите видих, дуєте в долоньку й опускаєте до грудної клітки. Робите вдих і підіймаєте руку. І так кілька разів.

«Кола підтримки»

     Коли ми в стані стресу, активна симпатична нервова система: дихання і серцебиття частішає. Це треба, щоби мозок збагатився киснем і ми могли діяти. У цей момент виробляється нейрогормон – окситоцин. Він допомагає знеболити серце: робить так, аби воно витримало навантаження. А ще він відповідає за відчуття близькості, зв’язаності. Зараз має допомагати те, коли ми просимо когось про допомогу й допомагаємо самі. Нам важливі кола підтримки. Ідеально, якщо в оточенні є 5 людей: той, у кого можна прочитати чи дізнатися правдиву інформацію, той, хто може допомогти дією, той, хто може підтримати в почуттях, той, хто може помовчати поруч, і той, хто може розсмішити.

     Якщо вам вдається жартувати, дивитися комедії – це буде одним із найважливіших антистресових запобіжників.

     Аби ввімкнулася логіка, треба відповісти на запитання:

    Коли? Коли реагувати? Треба реагувати на інформацію з перевірених джерел, якщо звучить сирена, треба шукати безпечне місце.

     Як? Що робити? Де? Де мої речі й безпечні місця?       

      Кому? Кому телефонувати, до кого можна звернутися по підтримку?

     Якщо біля вас людина трясеться, у неї великий викид адреналіну. У такій ситуації немає сенсу говорити: «Розслабся», «Не панікуй». Треба запропонувати якийсь рух. Наприклад: «Принеси мені води», «Закутайся».

«Метелик»

     Дорослий прив’язує до прутика на ниточці паперового метелика. Діти стають у коло, а дорослий – у середину кола. Він підносить метелика над кожною дитиною. Усі мають піддувати його так, аби він «літав» у них над головою.

«Дихання животом разом з іграшками»

     Запропонуйте дитині взяти улюблену м’яку іграшку й лягти на спину, поклавши її на живіт. Нехай вдихне так глибоко, щоб іграшка піднялася, а потім видихне, щоб іграшка опустилася. Ця гра – один з найкращих способів зняти стрес у дитини. До того ж вона допоможе дітям навчитися «дихати животом» для правильного, глибокого дихання.

«Вичавлюємо лимон»

      Почнемо з пальців і долонь. Стисніть у кулаках обидві руки – так, ніби вичавлюєте лимон. Тисніть сильно, щоб ви могли відчути, як сік тече вашими пальцями. Відчуйте, які вони напружені. Відчуйте напругу в пальцях, у долонях, у нижній частині рук. Тепер розслабтеся і відпустіть напругу… Нехай ваші пальці м’яко розкриються. Вам спокійно та комфортно.

«Пір’їна та статуя»

      Ця гра-імітація допомагає одночасно розвивати самоконтроль, розслабитися та тренувати уяву. Для посилення ефекту грайте в неї разом із дитиною.

     Як виконувати вправу? «Протягом 10 секунд удавайте, наче ви пір’їна, що кружляє в повітрі. Раптово замріть і перетворіться на “статую”. Не рухайтеся! Потім повільно розслабтеся і знову станьте пір’їною. Повторіть це кілька разів і завершіть вправу в розслабленому стані – у формі “пір’їни”».

«Черепаха»

      Якщо дитина напружена або чимось засмучена, можна запропонувати їй ще одну вправу-імітацію для релаксації. «Удайте, що ви черепаха, яка неквапливо прямує своєю дорогою. “О ні, починається дощ!” Зігніться і сховайтеся під своїм “панциром” на десять секунд. Знову виглянуло сонечко – можете виходити зі своєї схованки й прогулюйтесь далі. Повторіть вправу кілька разів і завершіть її в розслабленому стані».

    Не забувайте говорити з дітьми. Розповідайте їм цікаві історії з вашого дитинства, нагадуйте, як ви кудись ходили, щоб викликати в них позитивні згадки. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами.

      Пам’ятайте: ми сильні й ми переможемо. Усе буде Україна!

Джерела

  1. Стаття створена на основі книги «Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей» та за матеріалами фонду «Глобальна Ініціатива в Психіатрії», практичними порадами Світлани Ройз, Ірени Голуби та Ірини Малкіної-Пих. URL: https://www.academia.edu/36746522 (дата звернення: 03.07.2022 р.).
  2. Діти та війна. Навчання технік зцілення. Для дітей віком від 8–18 років / Патрік Сміт, Атле Диреґров, Вільям Юле. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2022. 108 с. URL: https://www.mh4u.in.ua/ya-fahivecz-iz-psyhichnogo-zdorovya/metodyka-dity-i-vijna-navchannya-tehnik-zczilennya/ (дата звернення: 03.07.2022 р.).
  3. Mатеріали для використання в роботі під час воєнних дій. URL: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/ (дата звернення: 03.07.2022).
  4. Підтримка батьків та дітей під час війни. URL: https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions (дата звернення: 04.07.2022).