Тетяна Обоянська, практичний психолог комунального закладу дошкільної освіти (ясел-садка) комбінованого типу № 7 «Червона шапочка» Рубіжанської міської ради Луганської області.
У період війни діти особливо потребують уваги дорослих. Як триматися і подбати про психологічне та емоційне здоров’я в умовах війни? Війна завдає непоправного впливу психічному здоров’ю маленьких українців, тож уже зараз кожна дитина потребує надання допомоги.
Пропонуємо до уваги добірку ігор та вправ для покращення психоемоційного стану через саморегуляцію та зняття напруги в наймолодших дітлахів-дошкільників. Ігри модифіковані під можливість грати дорослим як з однією дитиною, так і з групою дітей.
ЗАСПОКІЙЛИВІ ІГРИ
«Чарівне перо»
Цілі та опис: ця гра – чудова можливість для дітей розслабитися та сконцентрувати свою увагу на тілесних відчуттях. Вона зміцнює прив’язаність між дитиною та дорослим, якому буде легше буде встановити контакт із дитиною. Одночасно тренується тілесна свідомість дитини, особливо її тактильне відчуття. Гра викликає в дитини зацікавленість.
Матеріали: велике гарне перо (ним, уявним, можуть бути кінчики ваших пальців).
Вік учасників: від 3-х років.
*Спочатку помилку приблизно на сантиметр ви можете вважати все ще добрим результатом. Якщо дитина виявилася занадто далекою від мети, ви можете сказати: «Ти майже влучив!» Потім укажіть на правильне місце великим і вказівним пальцями.
Інструкція. «Сядьте в коло на підлогу. У мене є чарівне перо, яким я торкатимуся різних частин вашого тіла. Воно приємне на дотик, а його дотик даватиме вам бадьорість і веселість. По черзі я підходитиму до кожного з вас. Дитина, поряд з якою я зупиняюся, заплющує очі. Тоді я ніжно торкнусь чарівним пером її обличчя, шиї, долоні чи руки. Не розплющуючи очей, дитина повинна доторкнутися вказівним пальцем того місця, якого торкнулося перо. Потім вона може розплющити очі, а чарівне перо торкнеться іншої дитини».
(Доторкніться пером до кожної дитини. Пам’ятайте про те, що діти вчаться спостерігаючи. Працюючи зі старшими дітьми, через деякий час ви зможете довірити чарівне перо одному або декільком дітям.)
Гра «Промінці»
Дорослий розповідає вірш та показує рухи, які потрібно робити. Дитина повторює за дорослим, можливе повторення слів вірша. Покращується емоційний стан, знімається напруга, особливо коли дорослий супроводжує показ рухів емоційно.
У весняну світлу пору
Тягнеться травичка вгору.
(Діти піднімають руки вверх.)
Промінці пускає сонце.
Я тримаю їх в долоньці.
(Імітують, ніби тримають промінці.)
Зліва, справа їх ловлю:
То присяду, то встаю.
(Імітують, ніби ловлять промінці стоячи, навприсядки.)
Підтягнуся до хмаринки
І зігну повільно спинку.
(Підтягуються, нахиляються вперед.)
У луги, річки, степи
Відпущу я промінці.
(Імітують, ніби відпускають промінці.)
«Клубочок»
Ціль: навчання дитини одного з прийомів саморегуляції.
Перебіг. Розбещеній дитині пропонується змотати в клубочок яскраву пряжу. Розмір клубка з кожним разом може ставати дедалі більшим. Дорослий повідомляє, що цей клубочок не простий, а чарівний. Як тільки хлопчик чи дівчинка починають змотувати його, так одразу ж і заспокоюються.
Модифікація. Дорослий може запропонувати дитині «витягати» зі свого одягу (на спині) уявлювані пір’їнки: великі та зовсім дрібні. Далі попросити дитину сказати, пір’я яких птахів вона вже витягла.
«Печемо пиріг»
Мета: зняття напруги, навчання дбайливого ставленню до інших, розвиток уяви.
Матеріал: ковдра або плед.
Кого-небудь з дітей накривають ковдрою і пропонують лягти на килим обличчям униз. Потім його гладять руками, «просіюють борошно», «розкочують», «замішують», «утикають родзинки» або «обмазують варенням». Потім «пиріг» перевертають та прикрашають. «Пиріг» сам скаже, коли він буде готовий. Його розвертають, і він піднімається, рум’яний, гарячий, наче з грубки. Вправу роблять з тими, хто захоче.
«Слон на спині»
Ціль: зняття напруги, створення позитивних емоцій, розвиток уяви.
Матеріал: легка ковдра або плед.
Дитина лежить під ковдрою на животі, заплющивши очі. Дорослий водить одним або декількома пальцями по спині, ніби малюючи обриси різних предметів. Якщо це виявиться важким для розгадування, можна «пустити побігати» спинками різних тварин: кішку, мураху, слона, адже хода у тварин різна й рухами рук можна її відтворити.
«Тихий час для мишенят»
Дорослий пропонує дитині перетворитися на мишенят. Показати, як вони відкушують шматочки сиру – обідають. Гладять свої животики – наїлися. Сповістити сонним писком, що хочуть спати. Потім діти-мишенята вкладаються на килимок «спати». Умикається музика для релаксації.
ІГРИ НА УЯВУ
«З насіння – у дерево»
Ціль: навчання виразних рухів, релаксація за допомогою психогімнастики.
Перебіг. Дорослий супроводжує всю гру виразним лагідним голосом, допомагаючи дитині відчути себе головною у відтворенні подій. Дорослий пропонує дитині перетворитися на маленьке зморщене насіння (стиснутись у грудочку на підлозі, увібрати голову, закрити її руками). Дорослий-садівник дуже дбайливо ставиться до насіння, поливає його (гладить по голові та тілу), доглядає. З теплим весняним сонечком насіння починає повільно рости (дитина-насіння повільно піднімається). У неї розкриваються листочки (руки піднімаються), росте стеблинка (витягується тіло), з’являються гілочки з бутонами (руки вбік, пальці стиснуті). Настає радісний момент – і бутони лопаються (різко розтискаються кулачки), паросток перетворюється на чудову сильну квітку. Приходить літо, квітка гарнішає, милується собою (оглянути себе), посміхається квітам-сусідам, кланяється ним, злегка торкається їх своїми пелюстками (кінчиками пальців ніби дотягнутися до сусідів).
Як ось повіяв холодний вітер, настала осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з негодою розгойдуванням руками, головою, тілом, згинається, хилиться до землі й лягає на неї. Їй сумно. Час іде, пішов зимовий сніжок. Квітка знову перетворилася на маленьке насіння (згорнутися на підлозі). Сніг укутав насіння, тепер йому тепло й спокійно. Незабаром знову весна, і воно оживе.
Дорослий допомагає дитині згорнутися, показує її рухи. Після того як дитина «згорнулася» на підлозі, дорослий підходить до дитини, гладить її.
«Хмаринки»
Дорослий дає детальну інструкцію дитині: «Зараз ми з тобою перетворимося на чарівні хмаринки». Уявіть собі теплий літній вечір. Ви лежите на траві й дивитеся на хмаринки, що пропливають у небі, – такі білі великі пухнасті хмаринки в блакитному небі. Навколо все тихо та спокійно, вам тепло та затишно. З кожним подихом і видихом ви починаєте повільно й плавно підніматися в повітря, усе вище та вище, до хмаринок. Ваші ручки легкі, ваші ніжки легкі. Усе ваше тіло стає легким, як хмарка. Ось ви підпливаєте до найбільшої і пухнастої, до найкрасивішої хмаринки на небі. Ближче й ближче. І ось ви вже лежите на цій хмаринці, відчуваєте, яка вона пухнаста та ніжна... (пауза – погладжування дітей). Ви розслаблені та спокійні. Та ось хмаринка опустила вас на галявину. Посміхніться своїй хмаринці. Потягніться і на рахунок «три» розплющте очі.
«Літачок летить, літачок відпочиває»
Ціль: зняти емоційну напругу шляхом чергування сильної напруги та швидкого розслаблення м’язів.
Вік: від 3-х років.
Дорослий пропонує дитині політати, але спочатку вони мають перетворитися на швидкі літачки. Діти піднімають руки, як крила, напружують їх (бо потрібні сильні крила, щоб літачок летів). Стоячи на місці, діти зображають літачок (сенс вправи в тому, щоб напружувати й розслабляти руки), дзижчать «моторами», рухають «крилами», потім опускають їх розслабленими – літачки прилетіли, крила втомилися і хочуть відпочити.
«Шишки»
Ціль: зняти напругу.
Дорослий каже: «Ти ведмежатко, а я мама-ведмедиця. Я кидатиму шишки (дорослий імітує відповідний рух). Ти ловитимеш їх (ведучий показує, що треба зробити) і з силою стискатимеш у лапках».
Дорослий: «Але ведмежата втомилися і кидають свої лапки вздовж тіла – лапки відпочивають. А мама-ведмедиця знову кидає шишки ведмежатам...».
Вправа «Мрійники» (від Ольги Набоченко)
Запропонуйте дитині роздивитися малюнок і назвати, яких тварин з малюнка вона знає. Запитайте, де кожна із цих тварин живе. Якщо дитина достатньо доросла, спитайте про кожну тварину: чим вона харчується, як поводиться, хто з тварин на малюнку хижак, хто найвищий з тварин, хто найменший?
Попросіть дитину описати, які мрії має кожна з тварин, що зображена.
Попросіть дитину розповісти, ким вона мріє бути? Про що вона мріє зараз найбільше?
Обов’язково прислухайтесь до того, що дитина говорить про свої мрії та бажання. Якщо дитина буде говорити лише про закінчення війни, наприклад, спробуйте помріяти разом з нею, що ви будете робити після війни, а потім через рік, аби дитина відчула, що війна мине й звичне життя обов’язково повернеться.
Помрійте разом з дитиною, це допоможе й вам відчути, що скоро все закінчиться і знову буде мир.
ІГРИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ АГРЕСІЇ, ЗНЯТТЯ НАПРУГИ
Розігрів-вправа «Шум росте»
Перебіг. Дорослий каже: «Ми сьогодні навчимося грати в нову гру, у якій “розмовляти” будуть ваші щічки та шийки. Називається гра “Шум росте”. Уявіть, що у світі жив-був маленький Шумок. Розмовляв він так: “Ш-ш-ш”. Але Шумок поступово ріс, дорослішав і розмовляв по-іншому: “Ж-ж-ж-ж!”. Нарешті, Шумок перетворився на справжній Шум: ж-ж-ж-ж. Покажімо разом, як ріс Шумок.
Інструкція для групи дітей: «Скажіть, кого часто лають за те, що він кричить? Для нашої вправи потрібні такі діти. Об’єднаймося у дві групи й позмагаємось у крику. А один з вас відійде вбік, призначимо його суддею – він вирішуватиме, яка група зможе голосніше й дружніше крикнути. Кричатимемо так: спочатку почнемо навпочіпки й не дуже голосно. Потім поступово підводитимемося, одночасно посилюючи крик і піднімаючи вгору руки. За помахом моєї руки треба миттєво замовкнути та опустити руки. Перш ніж починати, я ще раз нагадаю, що перемагає не обов’язково найгучніша, але найдружніша група».
«Нехочухи»
Інструкція для групи дітей: «Діти, більшість із вас уміють бути слухняними дітьми. Сьогодні ми трохи повчимося не слухатись, а точніше – говорити “ні” різними частинами свого тіла. Вправу виконуватимемо разом, спершу я покажу її вам сама. Почнемо з голови. Сказати “ні” головою – значить інтенсивно помотати нею в різні боки, поступово збільшуючи швидкість, ніби хочемо сказати “ні, ні, ні”. Тепер спробуємо говорити “ні” руками: помахаємо перед собою спочатку правою, потім лівою рукою, а потім обома разом, ніби хочемо від чогось відмовитися, відштовхнутися. Далі перейдемо до ніг. Тупніть спочатку правою ногою, потім лівою, потім по черзі. Намагайтеся вкладати силу в кожний рух. Можна приєднати голос. Спробуйте на кожен рух вигукувати “ні” все голосніше та голосніше».
«Рвакля»
Вік: від 3-х років.
Ціль: допомагає зняти напругу, дає вихід деструктивній енергії.
Матеріал: непотрібні газети, журнали, папери, серветки, широке відро чи кошик.
Перебіг. Дитина може рвати, м’яти, топтати папір, робити з ним усе, що заманеться, а потім кидати його в кошик. Малюкові може сподобатися стрибати на купі папірців: вони добре пружинять.
Модифікація. У центрі ігрового простору зазначається умовна позначка (мотузка, скакалка, будь-яка позначка поділу простору навпіл). Дитина та дорослий стають навпроти один одного. Зім’яті паперові кульки в попередній частині гри перекидаються на половину суперника. Виграв той, у кого менше кульок на половині поля. Зазвичай дитина перемагає. Гра супроводжується дуже сильним вибухом енергії, знімає напругу та супроводжується сміхом.
«Хвилина пустощів»
Ціль: психологічне розвантаження, навички саморегуляції.
Перебіг. Дорослий за сигналом (удар у бубон, свисток, сплеск у долоні) пропонує дитині побешкетувати: робити, що їй хочеться – стрибати, бігати, перекидатися тощо. Повторний сигнал дорослого за 1–3 хвилини оголошує кінець витівкам.
«Динозаврики»
Ціль: зняття негативних переживань, зняття тілесних затискачів.
Вік: 3–4 роки.
Форма проведення: індивідуальна та групова.
Діти, уявляючи себе «динозавриками», роблять страшні мордочки, високо підстрибуючи, бігають і видають несамовиті крики.
Гра цікава тим, що дітям надається свобода, завдяки якій у них з’являється можливість дати вихід страхам, протиріччям та образам, що накопичились, адже навіть у дітей зараз рідко з’являється можливість робити те, що хочеться.
«Радість та смуток» (автор І. Кліміна)
Мета: розвиток емоційної сфери, уміння диференціювати емоції та почуття інших людей.
Вік: 4–5 років.
Кількість гравців: будь-яка.
Матеріали: МАК «Монстрики почуттів» або набори різних малюнків.
Опис гри: діти уважно розглядають малюнки, а потім розкладають їх у два ряди – радість та смуток – залежно від колірної гами.
Коментар: основне завдання дорослого – допомогти дітям розповісти про свої почуття, що виникли з приводу того чи іншого малюнка, пояснити, чому один малюнок уважають веселим, а інший – сумним.
ДЖЕРЕЛА
- Дитячі ігри для зняття напруження – перелік від центру громадського здоров’я. URL: https://nus.org.ua/news/dytyachi-igry-dlya-znyattya-naprugy-perelik-vid-tsentru-gromadskogo-zdorov-ya/ (дата звернення: 14.06.2022).
- Експерти УІРО та ЮНІСЕФ розробили «тихі» ігри, що допоможуть відновити емоційний стан дітей. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/eksperti-uiro-ta-yunisef-rozrobili-tihi-igri-sho-dopomozhut-vidnoviti-emocijnij-stan-ditej (дата звернення: 14.06.2022).
- Психогімнастика для дітей дошкільного віку. URL: https://vseosvita.ua/library/psihogimnastika-dla-ditej-doskilnogo-doskilnogo-viku-11567.html (дата звернення: 14.06.2022).
- Петрановська Людмила. Таємна опора. Емоційний зв’язок у житті дитини. Vivat, 2018. 224 с. URL: https://www.yakaboo.ua/ua/taemna-opora-emocijnij-zv-jazok-u-zhitti-ditini.html (дата звернення: 14.06.2022).
.png)