• Додому
  • Блог
  • Актуальнi питання роботи центрiв професiйного розвитку педагогiчних працiвникiв

Актуальнi питання роботи центрiв професiйного розвитку педагогiчних працiвникiв

     Наталія Колесникова, директор Старобільського центру професійного розвитку педагогічних працівників Старобільської міської ради Луганської області

 

  1. Чи потрібні послуги центрів професійного розвитку педагогічних працівників в умовах воєнного часу?

     В умовах воєнного часу працівникам центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі – Центри) потрібно підготуватися до того, щоб:

    1) швидко та ефективно визначити потреби за напрямами професійного зростання педагогічних працівників, які належать до території обслуговування Центрів, коли ті повернуться з відпусток та перед початком нового навчального року;

     2) свідомо запропонувати для кожного з них інструменти для власної траєкторії професійного зростання.

 

    Тому найважливішим завданням Центрів стане: зв’язати потреби вчителя та пропозиції надавачів послуг з підвищення професійного рівня.

     Визначення потреб педагогічних працівників є стійким процесом, який потребує постійної кореляції, але важливо встигнути зробити це до початку навчального року, коли вчителі ще не поринули у вир освітнього процесу, коли всі лише планують навчальний рік.

  Щоб запропонувати інструменти підвищення кваліфікації педагогам, консультантам центру потрібно самим пройти, прослухати, прочитати всі ці лекції, семінари, вебінари, програми, курси, подкасти, статті, дописи, конференції, яких нині достатньо в освітньому просторі. І тут важливо:

  • «відсіяти» ті, що не підходять за якістю;
  • уважно придивитися до тих, основною метою яких є видача сертифікатів та заробітчанство (хоча серед тих, хто намагається заробити, є автори професійних продуктів);
  • запропонувати вчителю не лише відповідну тематику, але й рівень, що відповідатиме потребам цього вчителя;
  • передбачити різні форми викладу теми, щоб учитель міг обрати ту, яка найбільше йому підходить.

    Щодо сертифікатів як основного результату підвищення професійного рівня, то тут справжні фільтри має поставити педагогічна рада закладів загальної середньої освіти. Саме вона відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників  погоджує визнання таких сертифікатів. І тут важливо підійти до процесу неформально. Не сам папірець чи його електронна версія мають слугувати підставою для зарахування підвищення професійного рівня, а три запитання, які потрібно ставити кожному педагогічному працівникові, який претендує на схвалення педагогічною радою його кожного сертифіката:

     – ЧОГО навчився педагог у процесі свого навчання?

     – ЯК він використовує це у своїй роботі?

     – ЯКІ результати це дало?

 

   Треба схвалювати сертифікати залежно від того, як навчання вплинуло на результати освітньої діяльності.

  Щодо інших завдань Центрів (узагальнення та поширення інформації з питань професійного розвитку педагогічних працівників; координація діяльності професійних спільнот; забезпечення надання психологічної підтримки педагогічним працівникам; організація та проведення консультування), то всі завдання, перелічені в Положенні про центр професійного розвитку педагогічних працівників, є важливими.

    Наводимо приклади. За декілька місяців Нова українська школа стартує в базовій ланці. Підходи НУШ суттєво відрізняються від тих, до яких ми звикли. Це на собі вже відчули вчителі початкової школи. Якщо кожного року для роботи в нових умовах потрібно було підготувати лише вчителів, що набирали 1-й клас, то на наступний рік підготовлені мають бути ВСІ вчителі, які працюватимуть на рівні гімназії (5–9) класи. І тут без допомоги Центрів знову не обійтися.

  Також хочемо зазначити щодо річних результатів ЗНО, які показують, що найслабшою ланкою освітньої системи є не матеріальна чи навчально-методична база, а саме кадровий потенціал педагогічних працівників. Це говорить про те, що вчителів потрібно відбирати й регулярно забезпечувати їхній професійний рівень. Саме Центри мають зайнятися питанням підвищення професійного рівня педагогів.

    А що таке Центри для самих учителів? Відповідно до того ж ЗУ «Про повну загальну середню освіту» «з метою забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників, здійснення їх науково-методичної підтримки у системі загальної середньої освіти функціонують центри професійного розвитку педагогічних працівників». І якщо Центри не функціонують, то ті ж педагогічні працівники позбавлені можливості професійного розвитку та науково-методичної підтримки.

    Нагадаємо, що ЦПРПП можна створити у власній громаді з мінімально можливою штатною чисельністю 4 педагогічних працівники (керівник, 2 консультанти та психолог) чи винайняти послуги Центру в іншої громади шляхом укладення договору про співробітництво. Варіант зі створення спільного Центру також можливий, але може бути проблемним при подальшому управлінні, фінансуванні, вирішенні питань території обслуговування та розвитку. Оптимальним варіантом, особливо для невеликих громад, є винаймання послуги. За таких умов можна підібрати, а надалі вимагати послугу найкращої можливої в регіоні якості. При цьому важливим фактором має стати територіальна доступність, оскільки консультанти й психологи мають зустрічатись і працювати з кожним педагогом.

    Під час підготовки вищенаведеної інформації використано матеріал Сергія Дятленка, експерта з освітньої політики Програми «U-LEAD з Європою».

  1. Як відбувається організація роботи центрів професійного розвитку педагогічних працівників в умовах воєнного часу?

   Організація роботи центрів професійного розвитку педагогічних працівників в умовах воєнного часу здійснюється за нормативними документами. Надаємо орієнтовний перелік:

  • Конституція України;
  • Закон України «Про освіту»;
  • Кодекс законів про працю України;
  • Закон України «Про правовий режим воєнного стану»;
  • Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII;
  • Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні»;
  • Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»;
  • Закон України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні»;
  • Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;
  • Закон України від 15 березня 2022 року № 2126-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану»;
  • Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IХ;
  • Закон України «Про відпустки»;
  • Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»;
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 «Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану»;
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану»;
  • Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466;
  • Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115.

     Звертаємо вашу увагу, що цей перелік може бути змінений та / чи доповнений, зважаючи на конкретні умови роботи центру чи інше.

Організація кадрового діловодства

    Акцентуємо увагу на тому, що в період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець може визначити самостійно.

    Єдина умова – забезпечити достовірний облік роботи, яку виконує працівник, та облік витрат на оплату праці (ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

Переведення працівників на дистанційну форму роботи

     Унаслідок війни дистанційна робота може бути запроваджена розпорядженням засновника або наказом директора установи без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом працівника мають ознайомити протягом двох днів із дня його ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи. Водночас працівник, який перебуває за межами країни та не може бути ознайомлений із наказом під підпис, робить це в електронному форматі.

    Директор ЦПР ПП має домовитися з працівниками про умови комунікації і взаємодії між сторонами під час виконання дистанційної роботи:

  • визначити засоби електронного зв’язку, наприклад, електронну пошту, мобільний зв'язок, мобільний додаток тощо;
  • умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно);
  • умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що внеможливлюють належне виконання дистанційної роботи;
  • інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

 

Заява про переведення на дистанційну форму роботи

     Працівникові, який бажає змінити умови праці, необхідно за допомогою узгоджених засобів електронного зв’язку направити засновнику / директору ЦПР ПП заяву з проханням перевести його на дистанційну форму роботи на період воєнного стану. Заява про переведення на дистанційну форму роботи складається в довільній формі та може містити таку інформацію:

     «Прошу змінити мені умови праці, а саме дозволити тимчасово на період уведеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану та виконання заходів із забезпечення національної безпеки й оборони України, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, працювати дистанційно з можливістю віддаленого доступу до робочого комп’ютера, починаючи з __.__.2022 року з дотриманням установленого в установі режиму праці без зміни інших умов праці та визначити робоче місце за моїм місцезнаходженням (указати місцезнаходження та країну перебування)».

Дата                                                       Підпис / П. І. Б.

Наказ про переведення на дистанційну роботу

     На підставі отриманих заяв директор ЦПР ПП може видати наказ про переведення працівника на дистанційну роботу. Примірник наказу за два дні до дня запровадження дистанційної роботи за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді, з підтвердженням отримання) повинен бути направлений працівнику.

     На роздрукованій копії наказу працівник робить напис «Із наказом ознайомлений / дата / підпис / прізвище» і надсилає у вищезгаданий спосіб директору центру.

     Кожен працівник самостійно визначає робоче місце та  є відповідальним за гарантування безпечних і нешкідливих умов праці на обраному ним робочому місці, зокрема за межами території України.

     Оплата праці здійснюється за тарифікацією з розрахунку заробітної плати, установленої при тарифікації, з дотриманням умов чинного законодавства.

Призупинення дії трудового договору

     Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин.

     Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

    Відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Норму про призупинення дії трудового договору використовуйте в крайньому випадку. Якщо призупинили дію трудового договору, продовжуйте табелювати працівника в Табелі робочого часу. Використовуйте позначку «і» (інші причини), щоб показати відсутність працівників на роботі у випадку призупинення трудового договору.

Установлення та облік часу відпочинку

      Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, а для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, – 50 годин на тиждень.

     Роботодавець:

  • установлює п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення);
  • визначає час початку й закінчення щоденної роботи.

     Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Оплата праці

      Заробітну плату виплачують працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

      Роботодавець:

  • повинен уживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати;
  • звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

     Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

      Якщо своєчасно виплатити заробітну плату неможливо через ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності установи.

Відпустки

     Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

     Роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток: відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.

    Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, установленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

     Серед працівників ЦПР ПП будуть або є такі, хто виїхав із зони бойових дій до безпечного місця в Україні або за кордон, можливості для дистанційної роботи немає. Працівник хоче отримати відпустку або звільнитися, але передати заяву на папері не має змоги. Потрібно знайти варіанти вирішення цього питання – електронна пошта, вайбер чи інший месенджер.

     Якщо у працівника є електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), тоді він підписує ним будь-яку заяву й надсилає її директору. Директор так само надсилає працівнику наказ, підписаний за допомогою електронного цифрового підпису.

     Тайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або вповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або вповноваженим ним органом та працівником.

   Зазначимо, що у воєнний час такий варіант також правомірний. Водночас ЕЦП сьогодні мають поодинокі працівники, а для тих, у кого ЕЦП немає, ми застосовуємо обмін документами через засоби електронного зв’язку.

     Наведемо алгоритм дій роботодавця, якщо:

1. Працівник надсилає заяву доступними засобами зв’язку.

     Працівник просить про відпустку, звільнення чи іншу кадрову дію. З’ясуйте, які засоби зв’язку він має: електронну пошту, вайбер, телеграм тощо. Якщо є можливість, зафіксуйте ці відомості в картці П-2.

     Надішліть працівникові зразок відповідної заяви. Оптимальний варіант, коли працівник напише заяву на папері, сфотографує її та надішле у viber, telegram, на пошту директору ЦПР ПП. Якщо немає можливості написати заяву на папері, працівник може надіслати звичайне текстове повідомлення електронною поштою або в месенджер.

2. Директор надсилає наказ для ознайомлення.

     Зробіть наказ, підпишіть його. Можете проставити звичайний підпис чи ЕЦП. Надішліть наказ працівнику у відповідь на заяву. Ознайомити працівника з наказом обов’язково.

     Для того щоб полегшити взаємодію, рекомендуємо надсилати фотографію наказу. Якщо надсилатимете наказ у ПДФ, може статися, що працівник не відкриє файл через відсутність програмного забезпечення.

     Якщо в працівника є можливість роздрукувати світлину, попросіть засвідчити ознайомлення на роздруківці, сфотографувати наказ із відміткою і надіслати вам світлину.

   Якщо можливості роздрукувати наказ немає, попросіть працівника надіслати просте повідомлення про ознайомлення. Наприклад: «Засвідчую, що з наказом ознайомився 05.03.2022».

     Складаєте протокол про доведення інформації:

  • дата, час та місце, коли склали протокол;
  • підстава надсилання документів – стаття 7 Закону № 2136;
  • дата, час і вид засобу телекомунікаційного зв’язку, за допомогою якого надіслали документи;
  • найменування посади, прізвище та власне ім’я працівника;
  • контактні дані працівника, за якими надіслали документи, – номер телефону, адреса електронної пошти тощо;
  • короткий зміст надісланих документів;
  • підпис, дата, найменування посади, прізвище та власне ім’я працівника, який надіслав документи та склав протокол;
  • відомості про додатки до протоколу, що підтверджують факт надсилання документів (копія знімка екрана тощо).

      Під час війни важливо зберігати протоколи й додатки до них разом із відповідними наказами в справах.

     Узгодьте з працівником прийнятний спосіб обміну документами, надішліть наказ на месенджер та/або на електронну пошту, попросіть засвідчити ознайомлення, роздрукуйте знімок екрана, оформіть протокол, долучіть до справи з наказами.

     Рекомендуємо закріпити порядок обміну документами під час дії воєнного стану в інструкції з діловодства, а якщо інструкцію не розробляли – у наказі по установі.

    Під час підготовки вищенаведеної інформації використано матеріал Оксани Король, методиста сектору професійного розвитку педагогічних працівників державної установи «Український інститут розвитку освіти», м. Київ.